Інтерв’ю з директором школи Галиною Ільницькою

Відгадайте, хто це? Педагог, журналіст, філолог, перекладач прози та поезії з англійської та німецької мов, поет, автор статей з літературознавства… а ще крутий керівник, невтомний вигадувач і носій “творчої інфекції”, якою заражаєшся з першої зустрічі))
Так, все вірно, це наш неймовірний директор школи – Галина Ільницька Galyna Ilnytska

Сьогодні з нагоди Дня вчителя ми підготували інтерв’ю з Галиною, щоб ви теж трішечки “заразилися” її щирістю та творчим ставленням до роботи й життя!

– Чому “Малина”? Бо це турбота, любов і затишок. Бо це найкращий, найзеленіший, найсвіжіший куточок Ірпеня. Це мрія кожної сім’ї — віддати дитину в школу з такими умовами.
Бо це така команда і такий простір, де є довіра і повага, де почуюють, зігріють і надихнуть.

Про професію

Не повірите – ніколи не думала, що потраплю до цієї професії. Ляльок в дитинстві не вчила точно. Маю багато спеціальностей, і не думала, що буду саме вчити. Я журналіст, філолог (можливо б і стала науковцем), перекладач (видані книги “Мімус” Ліллі Таль, збірка дитячих поезій Шела Сільверстейна). І так склалося, що була можливість в Києво-Могилянській академії вивчати педагогічні дисципліни і отримати диплом вчителя. Багато років жила за кордоном і не працювала педагогом. А потім стала мамою, ми повернулися в Україну і я почала викладати англійську малюкам в центрі раннього розвитку. Потім працювала і завідувачем садочка, директором школи, і зараз просто не уявляю себе в іншій професії!

Про школи “там” і у нас

Якщо порівнювати школи за кордоном (жила у США, Німеччині) з нашою, то я навіть не знаю, чи є різниця – ми в усьому прагнемо до європейської освіти. А якщо говорити про державні школи, то там дуже толерантне ставлення до дітей, прийняття їх такими, як вони є. Це основне, чого не вистачає у наших школах.

Коли я жила у Штатах, у мене була сусідка – вчитель початкових класів. Вона займалася “хоум скулінгом” (домашнє навчання) для своїх дітей. Ми дружили, і вона часто запрошувала мене на уроки для свого сина-першокласника. Що мене найбільше вражало, це її креативність! Я такого ніде не бачила! Йдеться не тільки про нестандартний підхід до уроку, а про все: атмосфера неймовірна! Вона навіть прикрашала кімнату по темах уроків. Коли вони вивчали культуру різних країн, вона могла замовити китайську їжу, коли говорили про Європу, запрошувала мене, і ми разом готували український борщ)). Ідей було стільки, що я і досі згадую, і це мене штовхає до нових пошуків. Багато чого я втілюю тут!

І ще одне спостереження, тепер вже на користь України. Мені здається, у нас до професії вчителя ставляться з більшою повагою. Принаймні, у штатах це не вельми престижна робота. І тим не менше, вчителі там не зупиняються у креативності і, безумовно, дуже люблять дітей.

Три речі, без яких неможливий твій день

Не уявляю свій день без дітей! Я стільки часу проводжу з ними, що вже просто не розумію, як це бути без них?
Кожного мого дня має бути якась творча подія.
І зараз, живучи в Ірпені, я не уявляю свого життя без дерев, без природи.

Діти це…

Щирість, безпосередність, радість.
Діти завжди…

скажуть те, що вони думають.

Якби була можливість повечеряти і поспілкуватися з будь-якою людиною у світі, хто б це був?
Я б дуже хотіла зустрітися і поговорити з Сухомлинським! Це справді ідеал педагога! І мені дуже шкода, що я не мала можливості жити в той час і побачити, як працювала його школа. Чому Сухомлинський? Хай це звучить старомодно, але навіть в сучасному світі його думки про родинне виховання і однаково важливу роль школи та сім’ї у вихованні дитини так само актуальні. Його погляд на навчальну діяльність школярів як насичений творчими відкриттями процес пізнання та самопізнання — перегукується з найсучаснішими тенденціями в освіті.
І те, що школа не про оцінки, — це теж переконання Сухомлинського.
Те, що ми зараз говоримо про розвиток емоційного інтелекту, Сухомлинський говорив ще 50 років тому, тільки іншими словами. Якби я його зустріла, я б хотіла поговорити з ним саме про це! Ось мої улюблені цитати:

«Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам змусити себе до праці і сам вимагати її від себе»

«Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності — це перша заповідь виховання»

«Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.»

Ну хіба він не крутий?

У День вчителя хочу побажати всім колегам і моїй чудовій команді жити, творити, не боятися нового, шукати натхнення скрізь. І навіть коли почуваєшся втомленим, шукати речі, які здатні тебе надихнути і дати тобі сили. Вони є скрізь! Треба просто вміти їх побачити.

Чекаємо на ваші запитання! Продовжимо бесіду у коментарях!

Обратная связь



Обратная связь



Бесплатная консультация



Записаться на пробный день



Записаться на экскурсию